rukaw

 

А що ж собою становлять так звані «європейські цінності»? Які вони мають сильні й слабкі сторони? Чому так багато людей, причому не лише в самій Європі, а й на інших континентах, вважають ціннісні стандарти Європи взірцем? Перш за все, необхідно взяти до уваги, що європейська модель розвитку спрямована на побудову світу справедливості, заснованого на принципі цілісності людської гідності. Бурхливий та суперечливий розвиток Європи, її поліетнічність сприяли тому, що європейські цінності сформувалися як продукт кількох великих релігійних і філософських традицій. Жорстокі війни та катаклізми викристалізували гуманістичний підхід до людини, людського життя й здоров’я. Секрет такої популярності всього «європейського» у тому, що найважливішою цінністю європейського суспільства стала людська гідність, людина як особистість та індивідуум.

Відповідно до європейських стандартів, максимально наближеним до ідеального є таке суспільство, в якому створені належні умови, що мають забезпечити усім громадянам рівні стартові можливості для розвитку й застосування їхніх потенційних здібностей, досягнення суб’єктивно привабливих і водночас соціально значущих цілей як умови реалізації найголовнішої соціально-психологічної потреби особистості - потреби в самовизначенні та самоствердженні. Політична, моральна та суспільна безпека й свобода кожної людини - важливий елемент європейських цінностей.

Європейські стандарти - це чи не, в першу чергу, і нематеріальні речі, певні духовні і моральні цінності, а серед них і толерантність. І, можливо, перед тим, як досягнути матеріальних стандартів, ми повинні досягнути нематеріальних, у тому числі і толерантності до себе і до інших. Бо до Європи неможливо потрапити (чи стати нею) якійсь частині українців: нею стане або вся країна і всі українці разом з нею, або ніхто. І досягти ми цього можемо лише разом, розуміючи і поважаючи думки, переконання та дії інших. Але чи готові українці до такого рівня толерантності? Якщо ми поглянемо на наше суспільство, то ми власне й можемо побачити, що маючи спільне прагнення достойного та забезпеченого життя, ми не здатні виявити толерантність один до одного, не здатні домовитися між собою та об’єднатися. І брак толерантності є проблемою усього українського суспільства. Ми шукаємо вихід з будь-якої ситуації або кризи, чи то політичної або економічної, шукаємо його у Брюсселі, Москві та Вашингтоні, звертаємось за фінансуванням до МВФ, замість того, щоб шукати вихід у серцях, душах та очах один одного. Замість того, щоб виявляти толерантність. Замість того, щоб спільно рухатися по шляху - до Європи чи ще кудись, але рухатися вперед, до кращого життя. Але досягнути такого рівня взаєморозуміння та толерантності, ми зможемо, лише якщо зрозуміємо, що поважати інших та їх цінності, ставитися до них толерантно, це зовсім не означає піти всупереч своїй гордості. Зрозуміло, що всі добрі прагнення, всі наші спільні мрії можуть розбитися лише внаслідок того, що ми не сприймаємо, не поважаємо один одного. Неможливо досягти цілі без єдності. А єдності неможливо досягти без поваги, терпимості та толерантності. Люди, які йтимуть пліч-о-пліч до цілі, але при цьому керуватимуться лише власними інтересами та переконаннями, ніколи не отримають бажаного. Всі ми, кожен з нас прекрасно знає, що треба зробити, щоб у нашій державі все (чи принаймні хоч щось) змінилося на краще. Але надто мало хто розуміє, що починати слід із самого себе та своїх ближніх. Чи часто ми можемо спокійно вислухати думку стороннього, протилежну нашій? Чи часто ми може відреагувати на неї, не ображаючи іншого? Чи часто ми можемо згодитися з тим, що інший має рацію, а ти ні? Чи часто ми можемо дійти до компромісу? А це і є толерантність.

Хотілось би також зауважити, що однією з важливих європейських цінностей є переконаність у тому, що мова будь-яких етносів - незалежно від чисельності її носіїв - є однією з найкоштовніших вартостей людства як цивілізованої спільноти. Подібний підхід сприяє розвитку культури кожної окремої держави, а як наслідок - усієї Європи і світу. Значних успіхів досягнуто на шляху забезпечення тендерної рівності. Цей аспект суспільного життя не можна недооцінювати, адже саме рівність усіх людей, незалежно від їх статі, може наочно довести життєздатність ціннісних орієнтирів Європи.

Характерною рисою європейської моделі є увага до навколишнього середовища. Хоча Європа не єдиний регіон, який зіткнувся з екологічними проблемами, вона є єдиною політичною зоною, де ці проблеми на сьогодні були взяті до уваги. Повага до навколишнього середовища, бережливе ставлення до природи проявляється як на побутовому, так і на глобальному рівнях.

Також європейські цінності неможливі без так званого «європейського типу громадянина», який є безпосереднім їх носієм. Для нього характерна здатність приймати необхідні рішення та відповідати за них, жити й діяти в певному соціумі, зберігаючи власне самовизначення, зважаючи на власну громадянську позицію; вміння орієнтуватись у політичному, економічному, культурному та правовому контекстах. Він готовий до сприйняття нового; здатний пристосовуватись до ситуації, змінювати напрямки діяльності, володіти декількома європейськими мовами, спілкуватись та взаємодіяти з іншими, поважаючи їх права, культуру, самобутність; вміє коректно розв’язувати конфлікти.

Саме відкритість до всякого роду нововведень, суспільна мобільність є провідною рисою європейської цивілізації і європейського способу життя. Європейською цінністю є також ідеал вільного ринку, який дозволяє максимально забезпечити високий рівень життя населення. Ця модель, яку часто описують як соціально-ринкову економіку, пропонує чесний компроміс між свободою та соціальною справедливістю, між виробництвом та перерозподілом, між ринком та державою.

Як відомо, потужним носієм сучасних європейських цінностей є Європейський Союз - фінансово-економічна й політична структура, що передбачає певний рівень єдності її членів. Противники європейської моделі розвитку вважають, що за таких умов стираються національні особливості держав-членів ЄС, відбувається повна уніфікація суспільно-політичного, економічного й національного життя. Багато дослідників вважає, що ці побоювання мають раціональне зерно, адже вільний рух робочої сили, товарів та фінансів сприяє міжетнічному діалогу, нівелює відмінності між різними націями. Однак в Європі здійснюються заходи, що повинні зашкодити негативному процесу уніфікації. Освітня система кожної окремої держави складається з двох важливих складових: загальноєвропейської та національної. Поряд з вихованням толерантності, поваги до іншої нації чи етнічної групи, вміння вести діалог та знаходити компроміс, важливим є також виховання національної самосвідомості, що вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє; вміння осмислювати моральні та культурні надбання своєї нації, історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, що мотивуються любов’ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед нею. Ідеалом є патріотизм, однак патріотизм не суто національний, а й загальноєвропейський.

Таким чином, попри все, європейські цінності - це важливий здобуток не лише Європи, а й усього людства. Тому орієнтація на європейські стандарти при високій національній самосвідомості сприятиме істотному цивілізаційному успіху нашого суспільства. Адже європейські цінності - унікальне явище, найбільш досконале на сьогодні вираження філософського, релігійного й морального розвитку різних епох і народів, засноване на загальнолюдських ідеалах та прагненнях.